ДЕКЛАРАЦІЯ

доброчесності судді за 2019 рік

Розділ І. Загальні відомості про декларанта

Прізвище, ім’я, по батькові:

Шелест Інна Миколаївна

Місце роботи:

Червонозаводський районний суд м. Харкова
Майдан Героїв Небесної Сотні, 36, 3 під., місто Харків, 61001

(назва та адреса)

Займана посада:

Суддя, голова суду


Розділ ІІ. Твердження декларанта

1

Рівень мого життя відповідає наявному в мене та членів моєї сім’ї майну і одержаним нами доходам

Підтверджую

Не підтверджую

2

Мною не здійснювалися витрати, що перевищують мої доходи

Підтверджую

Не підтверджую

3

Членами моєї сім’ї не здійснювалися витрати, що перевищують наші доходи

Підтверджую

Не підтверджую

4

Майно, що належить мені або членам моєї сім’ї на праві володіння, користування або розпорядження, було набуто із законних джерел

Підтверджую

Не підтверджую

5

Мною своєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в якій зазначено достовірні відомості

Підтверджую

Не підтверджую

6

Мною вчасно подано декларацію родинних зв’язків та зазначено у ній достовірні (у тому числі повні) відомості

Підтверджую

Не підтверджую

7

Мною вчасно подано декларацію доброчесності та зазначено у ній достовірні (у тому числі повні) відомості

Підтверджую

Не підтверджую

8

Випадків наявності потенційного та/або реального конфлікту інтересів у моїй діяльності не було

Підтверджую

Не підтверджую

9

Мною вживалися передбачені законом заходи з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

* не заповнюється у разі відповіді «Підтверджую» на запитання 8

Підтверджую

Не підтверджую

10

Мною не вчинялися корупційні правопорушення або правопорушення, пов’язані з корупцією

Підтверджую

Не підтверджую

11

Мною не використовувався статус займаної посади з метою незаконного отримання мною або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, коли такі діяння не утворювали складу злочину або кримінального правопорушення

Підтверджую

Не підтверджую

12

Мною сумлінно виконувалися професійні обов’язки

Підтверджую

Не підтверджую

13

Мною не порушувалася присяга судді/ адвоката

Підтверджую

Не підтверджую

14

Випадків мого втручання у правосуддя, що здійснювалося іншими суддями, не було

Підтверджую

Не підтверджую

15

Випадків втручання у мою діяльність по здійсненню правосуддя не було

Підтверджую

Не підтверджую

16

Мною вживалися заходи щодо повідомлення відповідних органів про випадки втручання у мою діяльність щодо здійснення правосуддя

* не заповнюється у разі відповіді «Підтверджую» на запитання 15

Підтверджую

Не підтверджую

17

Мною не приймалися одноособово або у колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»

Підтверджую

Не підтверджую

18

Мною пройдено перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення мною присяги судді, та не виявлено підстав для притягнення мене до дисциплінарної відповідальності

Підтверджую

Не підтверджую

19

До мене не застосовуються заборони, визначені Законом України «Про очищення влади»

Підтверджую

Не підтверджую

20

Мною дотримувалися положення професійної етики

Підтверджую

Не підтверджую

21

Мною не розголошувалися відомості, які становлять таємницю, охоронювану законом

Підтверджую

Не підтверджую

22

Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності

Підтверджую

Не підтверджую

23

Мене не було притягнуто до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність

* не заповнюється у разі відповіді «Підтверджую» на запитання 22

Підтверджую

Не підтверджую


Місце для додаткових пояснень (заповнюється за бажанням):

Щодо пункту 17 та пункту 18 декларації, то як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.06.2018р. у справі «Бондаренко та інші проти України» (в частині скарги Некрасової Тамари Олександрівни, стосовно якої 23.09.2015р. Червонозаводським районним судом м. Харкова було ухвалено вирок колегією суддів у складі трьох суддів за моєї участі) «суд не встановив тривалість тримання під вартою у своїх ухвалах від 27.01.2014, 22.05.2014 та 16.05.2015, якими був продовжений строк досудового тримання заявника під вартою; відсутність обґрунтування в ухвалах суду про продовження строку досудового тримання під вартою – в основному «серйозність обвинувачень». Проте, необхідно зазначити, що ця справа розглядалася ЄСПЛ за процедурою WECL (well-established case law), яка використовується Судом для однотипних звернень з вивченого судом приводу, тобто без комунікації сторін (заявників та Уряду України), без надання можливості Уряду України висловити свою позицію щодо питань, які піднімалися заявниками у скарзі до ЄСПЛ, та надати відповідні документи (їх копії) з матеріалів справи. Так, норми Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, за правилами якого Червонозаводським районним судом м.Харкова розглядалася ця справи (у складі колегії суддів) взагалі не передбачали обов'язку суду переглядати це питання протягом розгляду справи по суті та, тим більше, встановлювати строк його дії. Але ж суд першої інстанції під час розгляду справи по суті за власною ініціативою періодично переглядав це питання з метою забезпечення права заарештованих та затриманих осіб на судовий контроль за законністю застосовуваного до них запобіжного заходу, у тому числі, з огляду на сталу практику ЄСПЛ. При цьому жодною нормою КПК України 1960 року не передбачалося обов'язку суду встановлювати певний строк продовження запобіжного заходу під час розгляду справи по суті. Крім того, кожного разу, розглядаючи питання стосовно запобіжного заходу, обраного підсудним, суд першої інстанції ретельно аналізував усі обставини та умови, які мають значення для вирішення цього питання, у тому числі, особисту ситуацію кожного з підсудних, складність справи з урахуванням кількості підсудних та свідків, тяжкість обвинувачення, пред’явленого кожному з підсудних. Залишаючи без змін обраний підсудним запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд виходив з необхідності забезпечити інтереси суспільства, які полягають у встановленні істини у справі, забезпечення виконання процесуальних рішень суду та попередження нових злочинів. Отже, незважаючи на презумпцію невинуватості, принцип поваги до свободи особистості не перевищував зазначені суспільні інтереси у сукупності з особистою ситуацією кожного з підсудних. І про ці обставини суд першої інстанції зазначав у своїх відповідних процесуальних рішеннях.
Наразі мені не відомо щодо проведення стосовно мене перевірки згідно з Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».