ДЕКЛАРАЦІЯ

доброчесності кандидата на посаду судді

Розділ І. Загальні відомості про декларанта

Прізвище, ім’я, по батькові:

Заєць Тарас Олександрович

Місце роботи:

Святошинський районний суд міста Києва

місто Київ, вулиця Якуба Коласа, 27-А

(назва та адреса)

Займана посада:

суддя


Розділ ІІ. Твердження декларанта

1

Рівень мого життя відповідає наявному в мене та членів моєї сім’ї майну і одержаним нами доходам

Підтверджую

Не підтверджую

2

Мною не здійснювалися витрати, що перевищують мої доходи

Підтверджую

Не підтверджую

3

Членами моєї сім’ї не здійснювалися витрати, що перевищують наші доходи

Підтверджую

Не підтверджую

4

Майно, що належить мені або членам моєї сім’ї на праві володіння, користування або розпорядження, було набуто із законних джерел

Підтверджую

Не підтверджую

5

Мною своєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в якій зазначено достовірні відомості

Підтверджую

Не підтверджую

6

Мною вчасно подано декларацію родинних зв’язків та зазначено у ній достовірні (у тому числі повні) відомості

Підтверджую

Не підтверджую

7

Мною вчасно подано декларацію доброчесності та зазначено у ній достовірні (у тому числі повні) відомості

Підтверджую

Не підтверджую

8

Випадків наявності потенційного та/або реального конфлікту інтересів у моїй діяльності не було

Підтверджую

Не підтверджую

9

Мною вживалися передбачені законом заходи з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

* не заповнюється у разі відповіді «Підтверджую» на запитання 8

Підтверджую

Не підтверджую

10

Мною не вчинялися корупційні правопорушення або правопорушення, пов’язані з корупцією

Підтверджую

Не підтверджую

11

Мною не використовувався статус займаної посади з метою незаконного отримання мною або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, коли такі діяння не утворювали складу злочину або кримінального правопорушення

Підтверджую

Не підтверджую

12

Мною сумлінно виконувалися професійні обов’язки

Підтверджую

Не підтверджую

13

Мною не порушувалася присяга судді/ адвоката

Підтверджую

Не підтверджую

14

Випадків мого втручання у правосуддя, що здійснювалося іншими суддями, не було

Підтверджую

Не підтверджую

15

Випадків втручання у мою діяльність по здійсненню правосуддя не було

Підтверджую

Не підтверджую

16

Мною вживалися заходи щодо повідомлення відповідних органів про випадки втручання у мою діяльність щодо здійснення правосуддя

* не заповнюється у разі відповіді «Підтверджую» на запитання 15

Підтверджую

Не підтверджую

17

Мною не приймалися одноособово або у колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»

Підтверджую

Не підтверджую

18

Мною пройдено перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення мною присяги судді, та не виявлено підстав для притягнення мене до дисциплінарної відповідальності

Підтверджую

Не підтверджую

19

До мене не застосовуються заборони, визначені Законом України «Про очищення влади»

Підтверджую

Не підтверджую

20

Мною дотримувалися положення професійної етики

Підтверджую

Не підтверджую

21

Мною не розголошувалися відомості, які становлять таємницю, охоронювану законом

Підтверджую

Не підтверджую

22

Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності

Підтверджую

Не підтверджую

23

Мене не було притягнуто до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність

* не заповнюється у разі відповіді «Підтверджую» на запитання 22

Підтверджую

Не підтверджую


Місце для додаткових пояснень (заповнюється за бажанням):

Під час кваліфікаційного оцінювання ГРД надала висновок щодо кандидата, в якому зазначила про недостовірність відомостей зазначних в п. 17 декларації доброчесності, проте твердження і висновки ГРД не відповідають дійсності та чинному законодавству.
В обґрунтування своїх тверджень ГРД посилається на ухвалу від 19.02.2014 по справі № 759/2804/14-к, відповідно до якої до особи застосовано запобіжний захід тримання під вартою у зв’язку з повідомленням особі обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, а саме: участь у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою, зокрема насильством над працівниками правоохоронних органів та внутрішніх військ МВС України, знищенням майна, опором представникам влади, із застосуванням предметів, які були заздалегідь приготовлені для нанесення тілесних ушкоджень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів таких рішень: про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у зв’язку з їх участю у таких акціях.
Передбачені вказаним законом заходи носили тимчасовий характер і були спрямовані на притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, шляхом запровадження спеціальних тимчасових процедур проведення перевірки суддів судів загальної юрисдикції.
Для обґрунтованості тверджень про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи, яка була учасником масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у зв’язку з їх участю у таких акціях, необхідні докази того, що на підставі перевірки, проведеної відповідно до положень Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», було встановлено порушення мною присяги чи виявлено підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Проте таких доказів не існує.
В ухвалі чи будь-якому іншому документі не йде мова про те, що запобіжний захід обирався учаснику масових акцій протесту. Відсутні підстави вважати, що запобіжний захід обирався учаснику масових акцій протесту у зв’язку з участю у таких акціях.
З тексту ухвали однозначно вбачається, що запобіжний захід було застосовано у зв’язку з повідомленням особі обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, а саме: участь у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою, зокрема насильством над працівниками правоохоронних органів та внутрішніх військ МВС України, знищенням майна, опором представникам влади, із застосуванням предметів, які були заздалегідь приготовлені для нанесення тілесних ушкоджень, а також неможливістю більш м’яких запобіжних заходів запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Фактично ГРД ототожнює поняття «участь у масових акціях протесту», передбачену ст. 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», з кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 294 КК України, проте це два різні поняття з різними правовими наслідками.
Підозрюваний і адвокат не оскаржували вказаної ухвали, не подавали скарг до ТСК, що опосередковано свідчить про визнання ними правомірності судового рішення, ухваленого мною, а також визнання відсутності підстав для застосування будь-яких заходів, передбачених частинами другою, третьою або четвертою статті 7 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Аналогічного висновку в ідентичних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.11.2018 (провадження № 11-436сап18).
Коректність заповнення мною декларації підтверджується Висновком Інституту ім. В.М. Корецького від 17.01.2019 № 126/06-е, яким підтверджено, що Закон України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» не передбачає перевірку судді суду загальної юрисдикції у разі прийняття ним ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою особі, яка підозрювалася у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 294 Кримінального кодексу України, а саме - «участь у масових заворушеннях», оскільки об’єктивний зміст статті 3 вказаного закону передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою повинен обиратися особі у зв’язку з участю такої особи в саме масовій акції протесту, а не у зв’язку з підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою особі, яка підозрювалася у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 294 Кримінального кодексу України, а саме - участь у масових заворушеннях, не відноситься до рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Тому в декларації доброчесності суддя має підтверджувати, що ним не приймалися одноособово або у колегії суддів рішення, передбачені статтею З Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Неможливість застосування в даних правовідносинах статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» підтверджується і п. 76 попереднього висновку Венеційської комісії щодо Закону України «Про очищення влади» (Закон «Про люстрацію») від 16.12.2014, а також ст. 61 Конституції України.