ДЕКЛАРАЦІЯ

доброчесності кандидата на посаду судді

Розділ І. Загальні відомості про декларанта

Прізвище, ім’я, по батькові:

ВОРОНЦОВА СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА

Місце роботи:

Апеляційний суд Харківської області

майдан Героїв Небесної Сотні, 36, Харків, Харківська область, 61001

(назва та адреса)

Займана посада:

кандидат на посаду судді


Розділ ІІ. Твердження декларанта

1

Рівень мого життя відповідає наявному в мене та членів моєї сім’ї майну і одержаним нами доходам

Підтверджую

Не підтверджую

2

Мною не здійснювалися витрати, що перевищують мої доходи

Підтверджую

Не підтверджую

3

Членами моєї сім’ї не здійснювалися витрати, що перевищують наші доходи

Підтверджую

Не підтверджую

4

Майно, що належить мені або членам моєї сім’ї на праві володіння, користування або розпорядження, було набуто із законних джерел

Підтверджую

Не підтверджую

5

Мною своєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в якій зазначено достовірні відомості

Підтверджую

Не підтверджую

6

Мною вчасно подано декларацію родинних зв’язків та зазначено у ній достовірні (у тому числі повні) відомості

Підтверджую

Не підтверджую

7

Мною вчасно подано декларацію доброчесності та зазначено у ній достовірні (у тому числі повні) відомості

Підтверджую

Не підтверджую

8

Випадків наявності потенційного та/або реального конфлікту інтересів у моїй діяльності не було

Підтверджую

Не підтверджую

9

Мною вживалися передбачені законом заходи з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

* не заповнюється у разі відповіді «Підтверджую» на запитання 8

Підтверджую

Не підтверджую

10

Мною не вчинялися корупційні правопорушення або правопорушення, пов’язані з корупцією

Підтверджую

Не підтверджую

11

Мною не використовувався статус займаної посади з метою незаконного отримання мною або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, коли такі діяння не утворювали складу злочину або кримінального правопорушення

Підтверджую

Не підтверджую

12

Мною сумлінно виконувалися професійні обов’язки

Підтверджую

Не підтверджую

13

Мною не порушувалася присяга судді/ адвоката

Підтверджую

Не підтверджую

14

Випадків мого втручання у правосуддя, що здійснювалося іншими суддями, не було

Підтверджую

Не підтверджую

15

Випадків втручання у мою діяльність по здійсненню правосуддя не було

Підтверджую

Не підтверджую

16

Мною вживалися заходи щодо повідомлення відповідних органів про випадки втручання у мою діяльність щодо здійснення правосуддя

* не заповнюється у разі відповіді «Підтверджую» на запитання 15

Підтверджую

Не підтверджую

17

Мною не приймалися одноособово або у колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»

Підтверджую

Не підтверджую

18

Мною пройдено перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення мною присяги судді, та не виявлено підстав для притягнення мене до дисциплінарної відповідальності

Підтверджую

Не підтверджую

19

До мене не застосовуються заборони, визначені Законом України «Про очищення влади»

Підтверджую

Не підтверджую

20

Мною дотримувалися положення професійної етики

Підтверджую

Не підтверджую

21

Мною не розголошувалися відомості, які становлять таємницю, охоронювану законом

Підтверджую

Не підтверджую

22

Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності

Підтверджую

Не підтверджую

23

Мене не було притягнуто до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність

* не заповнюється у разі відповіді «Підтверджую» на запитання 22

Підтверджую

Не підтверджую


Місце для додаткових пояснень (заповнюється за бажанням):

Щодо п. 17. Декларації доброчесності:
21 квітня 2003 року колегією суддів Деснянського районного суду м. Чернігова в складі якої була я, ухвалено вирок в кримінальній справі по обвинуваченню Єрохіної О.В. в скоєнні злочинів передбачених ст.94, ч.3 ст. 140 КК України ( в редакції кримінального закону 1960 року). Вказане судове рішення переглядалось 11 вересня 2003 року колегією суддів апеляційного суду Чернігівської області та 15 березня 2005 року колегією суддів Судової плати у кримінальних справах Верховного Суду України та залишено без змін. На час розгляду кримінальної справи суди першої, апеляційної та касаційної інстанції керувались виключно національним процесуальним законодавством, що діяв на той час.
Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Єрохіна проти України» від 15 листопада 2012 року (що набуло статусу остаточного рішення 15.02.2013 року) було визнано прийнятною скаргу Єрохіної О.В. за пунктом 1 та підпунктом «с» пункту 3 статті 6 Конвенції (щодо відсутності юридичної допомоги на початковому етапі тримання заявниці під вартою), решту вимог щодо порушення статті 3 Конвенції - неприйнятними. (пп. 73, 88 Рішення).
Хочу наголосити на тому, що вказана кримінальна справа розглядалась повторно після скасування 04 листопада 2002 року апеляційною інстанцією ухвали колегії суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2002 року про направлення, відповідно до ст. 281 КПК України (в редакції кримінально - процесуального закону 1960 року), кримінальної справи по обвинуваченню Єрохіної О.В. в скоєнні злочинів передбачених ст.94, ч.3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) на додаткове розслідування. В вказаній ухвалі попередній склад суду зазначав і про порушення органом досудового розслідування права на захист обвинуваченої на початковій стадії досудового розслідування. Доводи колегії суду першої інстанції були визнані колегією суддів апеляційної інстанції необґрунтованими та призначено новий розгляд в тому ж суді але в іншому складі суддів.
Відповідно до частини 7 п. 4 ст. 374 КПК України ( в редакції 1960 року) вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку є обов’язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.
Повернути справу з тих же підстав на додаткове розслідування новий склад суду вже не міг. Вказівки суду апеляційної інстанції судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод була ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997, набула чинності для України 11.09.1997, офіційний переклад був затверджений МЗС України 27.01.2006, а Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» був прийнятий Верховною Радою України 23.02.2006 року та набрав чинності 30.03.2006 року. До того часу практика ЄСПЛ, який, зокрема, визначає у своїх рішеннях стандарти прав осіб, які перебувають під вартою, не визнавалася в Україні джерелом права і судами як джерело права не застосовувалася.
Вказую «підтверджую», оскільки, на моє переконання, я, як суддя суду першої інстанції була зв’язана позицією апеляційного суду та мала обмежені можливості у використанні практики Європейського суду з прав людини у 2003 році.

В п. 18. Декларації доброчесності вказую «не підтверджую», оскільки перевірки, відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08.04.2014 № 1188-VII щодо мене не проводилась у зв’язку з тим, що жоден з суб’єктів звернення, визначених законом про проведення перевірки не звертався.